Узагальнений науково-консультативний висновок стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру

НАУКОВО-КОНСУЛЬТАТИВНА РАДА ПРИ ВИЩОМУ АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДІ УКРАЇНИ

Узагальнений науково-консультативний висновок стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру

Проблеми застосування приписів Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір" щодо визначення розміру ставок судового збору.

1. Проблема правозастосування

У судовій практиці виникли проблеми стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру. Такі проблеми пов'язані із застосуванням приписів Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір" щодо визначення розміру ставок судового збору.

З метою вирішення окресленого питання членам Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України (далі - НКР при ВАСУ) було дано завдання дослідити вказану проблему та надати відповідні наукові висновки.

У дослідженні брали участь 10 членів НКР при ВАСУ, зокрема свої правові позиції висловили заступник голови НКР при ВАСУ Цуркан М. І. та члени НКР при ВАСУ Базов В. П., Бевзенко В. М., Кравчук В. М., Мельник Р. С., Перепелюк В. Г., Прудивус О. В., Савенко М. Д., Савченко Л. А., Усенко Є. А.

2. Узагальнене обґрунтування науково-консультативного висновку

2.1. Важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб є встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної шкоди. Пленум Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Аналіз частини другої статті 23 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку щодо немайнового характеру моральної шкоди, оскільки вона полягає у немайнових втратах для особи, а саме:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Таким чином, майнові елементи у законодавчому визначенні (дефініції) моральної шкоди відсутні. Отже, моральна шкода є немайновою.

2.2. Майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від такого.

Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.

Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

2.3. За приписами частини другої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зі змісту цієї норми випливає, що в такому порядку розглядаються адміністративним судом вимоги про відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди. Основною умовою такого розгляду є те, щоб така вимога була заподіяна (похідною) протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин і якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

2.4. Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання: позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування шкоди, яка заподіяна у вищезазначений спосіб, не є об'єктом справляння судового збору.

За таких обставин позовна вимога про відшкодування моральної шкоди в адміністративному судочинстві також не є об'єктом справляння судового збору.

3. Висновки

3.1. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, у душевних стражданнях, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Майнові елементи у законодавчому визначенні (дефініції) моральної шкоди відсутні. Отже, моральна шкода є немайновою.

3.2. Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

3.3. Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди розглядається в адміністративному судочинстві, якщо вона була заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин і якщо вона заявлена в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

3.4. Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" позовна вимога про відшкодування моральної шкоди не є об'єктом справляння судового збору в адміністративному судочинстві.

 

Учений секретар
науково-консультативної ради
при Вищому адміністративному
суді України
М. І. Смокович

Додати новий коментар