Лист Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, від 20.02.2015, № 5.2-32-374 Щодо надання матеріального забезпечення застрахованим особам

ВИКОНАВЧА ДИРЕКЦІЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

 

ЛИСТ

 

від 20.02.2015 р. N 5.2-32-374

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності розглянула ваше звернення з питань надання матеріального забезпечення застрахованим особам та повідомляє.

Згідно із частиною 4 статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 N 1105 (далі - Закон N 1105) застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону в таких розмірах:

1) допомога по тимчасовій непрацездатності - виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку;

2) допомога по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

Отже, у разі, якщо протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, допомога по тимчасовій непрацездатності надається в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку. При цьому обмеження середньої заробітної плати залежно від страхового стажу згідно статті 24 Закону N 1105 не застосовується.

Якщо перед настанням страхового випадку (вагітність та пологи) у дванадцятимісячному періоді жінка не мала шести відпрацьованих місяців, допомога по вагітності та пологах надається в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку. Зазначене обмеження застосовується у місяці настання страхового випадку.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 N 1105 (далі - Закон N 1105) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Згідно з абзацом 5 пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою правління Фонду від 26.09.2001 N 1266, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку (грошового забезпечення) з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата (грошове забезпечення) для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.

Отже, у разі, якщо у розрахунковому періоді жінка перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку. Оскільки період перебування у зазначеній відпустці не входить до страхового стажу, і, відповідно, у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку жінка не мала шести відпрацьованих місяців, допомога по вагітності та пологах надається в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку. Отже, у зазначеному випадку, при нарахуванні допомоги по вагітності та пологах також застосовується норма пункту 2 частини 4 статті 19 Закону N 1105.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону N 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується Фондом застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Враховуючи викладене, допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду інваліду III групи, який працює на підприємстві, що не відноситься до підприємств товариств УТОГ і УТОС, надається починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності.

 

 

В. о. директора

 

Т. А. Нагорна

 

 

Додати новий коментар